Поради

#самооцінка, #поради_вчителям

Поліпшуємо самооцінку. Як допомогти учням стати впевненішими в собі.

Кожному вчителеві чудово відомо: впевнені в собі діти зазвичай навчаються краще. Власне, це стосується кожного: що впевненіше ви почувається, то краще вам усе вдається, яке б завдання перед вами не постало. Коли дитина почувається здібною та впевненою в собі — це додає їй мотивації та допомагає досягти всього, на що вона насправді здатна.

Таким є одне з головних завдань педагогів та батьків: закладати в учнівські голови думку: «Я все зможу!», налаштовувати учнів на успіх та хвалити якомога частіше. І зараз ми поговоримо про те, як формувати та підтримувати позитивну самооцінку школярів.

ЧОМУ САМООЦІНКА ТАКА ВАЖЛИВА?

Гарна самооцінка потрібна дітям із багатьох причин, адже вона впливає майже на кожен аспект їхнього життя. Вона поліпшує не лише оцінки, але й соціальні навички та здатність налагоджувати тривалі стосунки, сповнені взаємної поваги та підтримки.

Діти, які високо цінують себе, здатні успішніше виправляти власні помилки, упоратися з розчаруванням та невдачами, виконувати складні завдання та ставити мету. Самооцінка — це життєва необхідність, яку дитині можуть легко подарувати (але так само легко можуть і відібрати) вчителі та батьки.

САМООЦІНКА ТА ПРАГНЕННЯ ДО ЗРОСТАННЯ

Відгуки, які отримують діти про свою роботу, відіграють ключову роль у становленні їхньої самооцінки, особливо відгуки від авторитетних наставників. Непродуктивна та надмірна критика може виявитись дуже шкідливою для учнів, погіршити їхнє ставлення до себе. А от позитивні та продуктивні відгуки мають зворотний ефект. Те, що діти чують про себе та свої здібності, впливає на їхнє почуття власної цінності.

Керрол Двек, поборниця прагнення до постійного зростання, запевняє, що відгуки, які отримують діти, мають стосуватися певної мети, а не особистості. Вона стверджує, що така похвала є ефективнішою і, зрештою, більш імовірно прищепить учням переконання, що люди можуть рости, вдосконалюватися та розвиватися завдяки власним зусиллям (на відміну від думки, що люди народжуються з певними рисами та здібностями, які неможливо суттєво поглибити чи змінити).

ДОБИРАЙМО СЛОВА

Не оцінюйте дітей у своїх відгуках. Висловлювання на кшталт «Я пишаюся тобою!» чи «В математиці ти справжній молодець!» не є корисними і, до того ж, можуть призвести до того, що діти у власному ставленні до себе покладатимуться лише на похвалу інших людей. Натомість відзначайте певні досягнення та звертайте увагу на конкретні зусилля чи підходи до виконання завдань. Такі відгуки будуть корисними та мотивуватимуть дітей. Намагайтеся взагалі не зачіпати особистості (ані свою, ані учня!) у власних відгуках, і коментуйте лише виконану роботу, особливо поліпшення та прогрес. Ось кілька прикладів.

• «Я помітив, що ти ділиш свої записи на абзаци — це чудова ідея».

• «Я можу відзначити, що ти припускаєшся менше помилок у розрахунках, коли не поспішаєш».

• «У тебе помітно поліпшився почерк, я знаю, що ти багато над цим працював».

• «Я помітив, що ти не зневірювався, коли помилився, а доопрацював завдання та виправив помилку. Саме так діють хороші письменники/математики/вчені/тощо».

Таким чином, зосереджуючись у своїх відгуках на меті, що стоїть перед учнем, ви поліпшуєте самооцінку дитини та мотивуєте її навчатися.

ПОРАДИ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ САМООЦІНКИ

Здорова самооцінка знадобиться дітям на уроках, але без підтримки дорослих вони не зможуть скласти позитивну думку про самих себе. Ось як учителі та батьки можуть сприяти формуванню та підтриманню високої самооцінки в учнів.

• Зосереджуватися на позитиві.

• Надавати лише конструктивну критику.

• Заохочувати дітей знаходити в собі те, що їм самим подобається.

• Встановлювати реалістичні очікування.

• Навчати учнів учитися на своїх помилках.

ОРІЄНТАЦІЯ НА ПОЗИТИВ

Вам доводилося помічати, що і дорослі, і діти з низькою самооцінкою зазвичай зосереджуються на негативному? Часто вони розповідають про те, що їм не вдається, говорять про свої слабкі сторони та зосереджуються на власних помилках. Таких людей слід закликати не бути надто жорсткими до самих себе.

Подавайте учням приклад, демонструючи, як пробачати собі помилки та цінувати власні переваги. Нехай бачать, що цінність людини насамперед визначається добрими рисами, а не вадами. Втім, це не означає, що про негатив узагалі не слід згадувати. Хвалити варто частіше, а негатив — ретельно дозувати.

КОНСТРУКТИВНА КРИТИКА

Людям із низькою самооцінкою зазвичай дуже складно сприймати критику, навіть коли вона має на меті їм допомогти. Завжди пам’ятайте про це. Самооцінка визначається тим, наскільки діти відчувають, що інші люди цінують їх, приймають і люблять. Слід допомагати дітям побачити себе такими, якими їх бачите ви.

Важливо розуміти, що саме ви, батьки та вчителі, відіграєте вирішальну роль у розвитку дитини. Ви можете запросто підвищити чи знизити самооцінку учня, тому завжди критикуйте максимально конструктивно (якщо вам таки доведеться це робити), використовуйте свій вплив із якомога більшою користю.

ПОШУК ГАРНИХ РИС

Деяких учнів варто попросити назвати, що їм добре вдається, що їм у собі подобається. Ви будете вражені тим, наскільки складним для дітей із низькою самооцінкою виявиться це завдання — дехто з них навіть не впорається без підказок. Це чудовий вид роботи для початку навчального року та вправа, що піде на користь кожному.

РЕАЛІСТИЧНІ ОЧІКУВАННЯ

Встановлювати реалістичні очікування надзвичайно важливо для того, щоб діти звикали вірити у власний успіх. Надати дітям можливість обирати найзручніший для них спосіб навчання — це ключова умова їхнього успіху, але неможливо це зробити, не знаючи сильних сторін і здібностей своїх учнів.

З’ясувавши, що школяр може зробити самостійно, а де йому не обійтися без підтримки, підготуйте завдання, складні саме настільки, щоб їх можливо було виконати, але лише доклавши певних зусиль — щоб після завершення роботи діти почувалися успішними та задоволеними собою.

НАВЧАННЯ НА ПОМИЛКАХ

Дивіться на помилки, як на щось хороше: звертайте увагу учнів на корисні наслідки помилки, а не на те, чим вона погана. Це ще одна чудова можливість навчати дітей на власному прикладі. Нагадуйте їм, що всі припускаються помилок, і не приховуйте власні хиби. Коли учні побачать, як ви спокійно та терпляче виправляєте свої промашки, вони почнуть убачати в помилках додаткові можливості для навчання.

Автор: Сью Ватсон

Переклад та літературна обробка Н. В. Третякової

Джерело:ukr.life

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ВИПУСКНИКІВ ДО ЗНО:

▪️Не тривожтеся про кількість балів, яку ваша дитина отримає під час ЗНО. Поясніть їй, що кількість балів не є показником її можливостей.

▪️Не підвищуйте тривожність дитини напередодні ЗНО, бо це негативно позначиться на результатах тестування.

▪️Дитині завжди передається хвилювання батьків, і якщо дорослі у відповідальний момент можуть впоратися зі своїми емоціями, то дитина в силу вікових особливостей може емоційно «зірватися»
.▪️Забезпечте вдома зручне місце для занять і слідкуйте, щоб дитині ніхто не заважав.

▪️Допоможіть дитині розподілити теми підготовки по днях.

▪️Ознайомтеся з методикою підготовки до тестування та ознайомте з нею дитину. Не має сенсу зазубрювати весь фактичний матеріал, достатньо переглянути ключові моменти і вловити зміст і логіку матеріалу. Дуже корисно робити короткі схематичні виписки і таблиці, впорядковуючи досліджуваний матеріал за планом. Якщо дитина не вміє, покажіть їй, як це робиться на практиці. Основні формули і визначення можна виписати на листочках і повісити над письмовим столом, над ліжком, в їдальні і т.д. Підготуйте різні варіанти тестових завдань з предмету (зараз існує безліч різних збірників тестових завдань). Велике значення має тренування дитини саме з тестування, адже ця форма відрізняється від звичних йому письмових та усних іспитів.

▪️Привчайте дитину орієнтуватися в часі та вміти його розподіляти.

▪️Підбадьорюйте дитину, підвищуйте її упевненість в собі.

▪️Контролюйте режим підготовки до ЗНО, не допускайте перевантажень.

▪️Зверніть увагу на харчування дитини. Такі продукти, як риба, сир, горіхи, курага тощо стимулюють роботу головного мозку.

▪️Напередодні ЗНО забезпечте дитині повноцінний відпочинок. Вона має відпочити і добре виспатися.

▪️Не критикуйте дитину за незадовiльнi результати оцінювання.

▪️Порадьте дітям під час іспиту звернути увагу на наступне:

· Пробігти очима весь тест, щоб побачити, якого типу завдання в ньому містяться, це допоможе налаштуватися на роботу;

· Уважно прочитати питання до кінця і зрозуміти його зміст (характерна помилка під час тестування — не дочитавши до кінця, за першими словами вже припускають відповідь і квапляться її вписати);

· Якщо не знаєш відповіді на запитання чи не впевнений, пропусти його і познач, щоб потім до нього повернутися;

· Якщо не зміг протягом відведеного часу відповісти на запитання, чи є сенс покластися на свою інтуїцію і вказати найбільш ймовірний варіант.

І ПАМ'ЯТАЙТЕ : найголовніше — це знизити напругу та тривожність дитини і забезпечити відповідні умови для занять!!!

Пам’ятка батькам обдарованих дітей 

v Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
v   Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.
v   Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
v   Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.
v   Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.
v   Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.
v   Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.
v    Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.

ЯК ЗНАЙТИ СПІЛЬНУ МОВУ З ПІДЛІТКОМ?

• Не проявляйте грубість і категоричність!

• Не звертайте увагу на .негативні риси, не дорікайте в несерйозності та непосидючості!

• Відповідайте на емоційний спалах та дратівливість підлітка не конфліктно , а з розумінням!

• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. 
• Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.

Якщо Вашій дитині 11-15 років, то Ви виховуєте підлітка.

За словами відомого радянського психолога Л.С. Виготського, підлітковий вік є одним із самих складних епох в онтогенезі людини, він охарактеризував його як період, в якому рівновага, що склалась ще в попередньому дитячому віці, порушена у зв'язку з появою сильного фактору статевого дозрівання, а нова рівновага ще не набута.

Ви, напевне, помітили за своєю дитиною різке погіршення поведінки. Це може проявлятись як негативізм, впертість, дратівливість, протиставлення себе дорослим, нестійкість емоційних станів, безвідповідальне ставлення до навчання, схильність до конфліктів...

Причин для таких серйозних змін більше ніж досить, адже психіка ставить перед підлітком безліч задач, і їх потрібно вирішити за досить короткий астрономічний час.

Йому потрібно:

- по-перше, пристосуватись до змін свого фізичного стану, прийняти себе "нового";

- по-друге, вжитися в дорослу сексуальну роль та досягти статусу зрілих стосунків з представниками протилежної статі;

- по-третє, виробити комплекс цінностей, відповідно до якого будується поведінка;

- по-четверте, досягти соціальне відповідальної поведінки;

- по-п'яте, вибрати професію та підготуватися до професійної діяльності;

- по-шосте, підготуватися до майбутнього шлюбу та сімейного життя.

В зв'язку з цим підліток часто переживає тривогу, страх, невпевненість, самотність. Йому не легко! Зрозумійте його!

Часто в таких умовах інтенсивного фізичного та психічного розвитку підліток може оволодіти не почуттям дорослості, а почуттям вікової неповноцінності.

Підлітковий вік часто називають важким та конфліктним. Дитина починає критично відноситися до сімейних традицій, цінностей. Прагнення знайти себе як особистість породжує потребу у відторгненні всіх тих, хто звично впливав на підлітка із року в рік. Прагнення

усвідомити та розвинути свою унікальність, почуття особистості вимагають від нього відокремлення від сімейного "Ми", проте реально знаходитись наодинці зі своїм "Я" він ще не може. Як би не склалося життя підлітка, орієнтація на сім'ю та потреба в ній в цей важливий період життя надзвичайна!

Основний інтерес Вашої дитини - спілкування з однолітками. Не заважайте їй в цьому!

В підлітковому віці виникають нові інтереси, мотиви навчання, пов'язані з усвідомленням життєвої перспективи, свого місця в майбутньому, професійних намірів та ідеалів. Особливе значення в підлітковому віці має зовнішність.

Підліткова криза характеризується душевним ростом та зміною психологічного статусу, в цей період відбувається зміна соціального становища.

Якщо Ви хочете своїй дитині полегшити випробування підлітковою кризою - включіться в ці проблеми і спробуйте її підтримати .

Щоб зберегти любов і довіру своєї дитини-підлітка, слід дотримуватись деяких правил у спілкуванні:

Правило 1.

Не переобтяжуйте дитину опікою та контролем. Пам'ятайте, що їй потрібна не стільки самостійність, скільки право на неї.

Правило 2.

Уникайте конфліктних ситуацій, якщо ж така виникла, спробуйте вирішити її мирним шляхом.

Правило 3.

Говоріть дитині, що розумієте її потреби, що турбуєтесь про неї.

Правило 4.

Цікавтесь, чим займається Ваша дитина у вільний час. Познайомтесь з її друзями.

Правило 5.

Будьте другом своїй дитині, спілкуйтесь на рівних.

Правило 6.

Звертайтеся за порадою до підлітка, прислухайтеся та враховуйте його думку.

Правило 7.

Обов'язково - поважливе ставлення до підлітка.

Правило 8.

Спробуйте зрозуміти його логіку або ж пригадайте себе в підлітковому віці.